Божевільний диктатор: замість ікон – портрети президента у церквах

Президент, який з’їв казну держави

1979 рік, в джунглях Центральної Африки військові знайшли збожеволілого старого, що жував грошові купюри. Ним виявився не хто інший, як Франсіско Масиас Нгема Ндонг – колишній президент Екваторіальної Гвінеї, жорстокий диктатор і самодур. За якихось 11 років Нгема Ндонг примудрився розвалити цілком розвинену країну і занурити її у темряву. Чим же відзначився президент, якого ненавидів  кожен житель держави?

Безграмотний прогульник рветься до влади

Франсиско Масиас Нгема з’явився у світі в 1924 році в Іспанській Гвінеї. Його сім’я була не дуже багата, але досить відома. Папа майбутнього президента і його родичі були дрібними чиновниками в адміністрації свого рідного містечка. Вони підтримували колоніальну владу іспанського уряду і отримували за це деякі привілеї. Зокрема, маленького Нгема Ндонга відправили в католицьку школу.

У першому класі вчителя місяцями не бачили хлопчика, а потім він і зовсім перестав ходити на заняття. Ндонг не вмів писати, лише ставити свій підпис, а читав і зовсім по складах. Але це не завадило йому швидко просунутися по кар’єрних сходах в уряді. Франсиско Масиас Нгема відкрито виявляв свою лояльність до іспанської влади, називаючи їх режим єдино правильним.

Бачачи таке ставлення, місцеві управлінці дозволили йому спробувати скласти іспит на посаду державного службовця. Вдалося це Ндонгу лише з четвертої спроби. І то не без підказок присутніх на іспиті іспанських чиновників. Так у 36 років Ндонг став мером свого рідного міста. А вже через рік він був членом колоніального парламенту.

У 1968 Ндонга призначили на пост глави Асамблеї. Восени того ж року Екваторіальна Гвінея перестала бути іспанською колонією. Безграмотний чиновник став главою нової держави. Тут же перед ним постало завдання формування нового уряду і проведення президентських виборів.

Іспанія, яка зберегла за собою численні плантації кави і какао, поки що не переживала про їх подальшу долю. Уряду здавалося, що у них в руках слухняна маріонетка, адже Ндонг не припиняв співпрацю з Іспанією. Але цей спокій було помилковим. Ледь опинившись біля керма, Нгема Ндонг взявся перекроювати країну під себе.

Божевільний диктатор Ндонг

Першим указом президента Екваторіальної Гвінеї було оголошення всіх іспанців ворогами народу. Ндонг назвав їх нахабними загарбниками, яким потрібно відплатити за всі роки, коли країна була колонією Іспанії. Слухаючи промови президента молодь вирушила по домівках іспанців, витягала людей на вулицю і била. Деяких і зовсім стратили без суду і слідства.

Практично всі сім тисяч іспанців, які проживають в країні, в страху втікали. При цьому вони залишали майно, в тому числі і багаті плантації. Влада Іспанії намагалися захистити своїх підданих, але не досягла успіху. Будь-яка людина, що спробувала допомагати іспанцеві в Екваторіальній Гвінеї, тут же засуджувалася до страти. Особливо це стосувалося чиновників.

Глава міністерства закордонних справ Мійоне спробував достукатися до президента і умовити його не вбивати іспанців. За що і був побитий до смерті охороною Ндонга. Трохи більше пощастило міністру сільського господарства, який активно допомагав прибрати до рук іспанські плантації. Але щастило йому рівно до того моменту, поки божевільний диктатор не вирішив, що той допомагає іспанцям.

Відразу чоловік пропав. Убили і міністра освіти, який спробував було запобігти повсюдному закриттю шкіл. Загалом, займати пост міністра в Екваторіальній Гвінеї в той час було подібно смерті в буквальному сенсі.

Втім, Нгема Ндонг в міністрах і не потребував. Ну, в усякому разі, він так вважав. Деякий час пости міністрів займали численні родичі президента Екваторіальної Гвінеї. Але і їх страчували за найменшу провину або просто косий погляд.

У 1973 була видана нова конституція, що оголошувала Нгема Ндонга довічним президентом. Відповідно до неї, Франсиско Масиас мав необмежені повноваження в багатьох областях. А так як на багато посад так і не були призначені міністри, Ндонгу «довелося» зайняти їх місця. Так він опинився міністром народного будівництва, міністром збройних сил і спецслужб.

А ще Ндонг один зайняв третину місць в парламенті. Здавалося б, при такій купі обов’язків Франсіско Масиас Нгема повинен був бути надзвичайно зайнятий. Але це було не так. Йому було глибоко плювати на політику. Перебуваючи на посаді глави держави, він лише виконував власні примхи і забаганки.

Заборони і свавілля президента Екваторіальної Гвінеї

Всі декрети, видані Нгема Ндонга, миттєво ставали законами. Своїми указами президент міг заарештувати будь-яку людину і засудити її до страти. Арешти, до речі, були безстроковими і проводилися без жодного суду, що не дивно. В країні існував лише один суд, і його, зрозуміло, очолював Ндонг.

Очолив він і єдиний банк країни, в якому зберігалася скарбниця держави. Втім, зберігалася вона там недовго. Франсиско Масісас Нгема вирішив, що у нього гроші будуть в більшій безпеці і перевіз весь золотовалютний резерв в свій будинок. Поповнював скарбницю держави президент одним нетривіальним способом. Він брав у заручники зарубіжних послів і туристів і вимагав викуп.

Крім того, Ндонг вирішив, що він тепер став богом для своїх підданих і заборонив в країні християнство. Замість розп’ять і ікон в католицьких церквах тепер висіли портрети Нгеми Ндонга. Парафіяни мали молитися за його здоров’я, а священнослужителі – читати проповіді про нього. У збережених недільних школах дітей вчили не Слову Божому, а тільки гаслам на славу правителя. Звичайні ж загальноосвітні школи перестали існувати. Так само як інститути і технікуми.

Середня і вища освіта знаходилося під суворою забороною. У країні не залишилося жодної бібліотеки і жодного театру. Навіть пари окулярів було годі й шукати – Ндонг заборонив їх носіння.

Саме слово «інтелект» теж виявилося під табу – ні вимовляти, ні друкувати його було не можна. А друкувати, до слова, було годі й ніде. Всі друкарні, крім однієї, що випускала урядову газету, були закриті.
Вдосталь поглумившись над людьми, Ндонг вирішив ще більше погіршити життя в Екваторіальній Гвінеї, населення якої, до речі, за кілька років зменшилася втричі.

Президент Ндонг сам встановлював ціни на всі продукти. Причому робив він це так: в один день буханець хліба коштував копійки, в іншій – як непоганий будинок. А після Ндонг захотів контролювати і енергетику країни. Приводом для цього стало звернення директора однієї з електростанцій з проханням про допомогу. На станції не вистачало рук і обладнання.

Нгема Ндонг вирішив проблему радикально – директора втопив, а все електростанції відключив. Екваторіальна Гвінея виявилася у темряві. До того ж, по всій країні не працювала каналізація і водопроводи. За кілька років країна сильно здала назад і виявилася мало не в кам’яному столітті. Але божевільний диктатор вперто продовжував гнути свою лінію. Аж до 1979 року.

Рятівний військовий переворот

Коли Нгема Ндонг тільки прийшов до влади, багатьом стало зрозуміло, що у нього не все в порядку з головою. Але допомагати диктатору ніхто не поспішав, та й не було кому. Майже всі лікарі були розстріляні або вигнані з країни. А тим часом хвороба президента Екваторіальної Гвінеї все прогресувала. Він тижнями не виходив за межі своєї кімнати, не спілкуючись ні з однією з трьох своїх дружин. Вечорами Ндонг розмовляв з убитими їм же чиновниками і міністрами, не звертаючи уваги на здивованих охоронців. Вони, до речі, зіграли не останню роль у трагедії в 1979 році перевороті.

Згідно з указом Франсіско Масіаса Ндонга, заробітна плата в країні виплачувалася тільки армії, поліції і його охоронцям. Однак в якийсь момент гроші нараховувати перестали. Тоді солдати гвардії з’явилися в резиденцію Ндонга, щоб поцікавитися, де, власне, їх гроші. Нгема Ндонг не відступив від своїх звичок – солдат розстріляли.

Це стало останньою краплею для Теодоро Нгема Мбасого – племінника президента і глави Нацгвардії. За короткий час той зумів організувати переворот, і гвардійці захопили будинок Ндонга. Охоронці диктатора рятувати свого колишнього начальника не стали. Але він зумів якимось чином сховатися в джунглях, прихопивши з собою кілька валіз, в яких зберігалися всі гроші країни.

Два тижні Нгема Ндонг переховувався в джунглях, поки його не знайшли. А коли знайшли – ахнули. Жодної купюри у Ндонга не було, за цей час він все їх просто-напросто з’їв! Пожирача грошей заарештували і тут же відправили під суд. За його рішенням 29 вересня 1979 року божевільного диктатора розстріляли. Причому зробили це не гвінейські солдати, а спеціально найняті марокканці. Всі місцеві жителі, і солдати в тому числі, були впевнені, що Франсиско Масиас Нгема Ндонг був великим чаклуном і може проклясти кого завгодно. Після розстрілу диктатора до влади прийшов його племінник Теодоро Нгема, який скасував всі закони свого дядька і правлячий країною досі.

Джерело: Президент, який з’їв казну держави – Фактрум