Сучасній людині знайоме поняття «евтаназія». Одні люди розуміють під нею гуманне позбавлення від мук, викликаних невиліковною хворобою, інші ж – безперечне вбивство. Проблема евтаназії широко досліджується в українському науковому полі в юридичному, психологічному, етичному та біомедичному контекстах.
Юридичний аспект проблеми евтаназії передбачає можливість її легалізації на рівні законодавства країни. Розглянемо його більш докладно. Найпершою країною, яка визнала евтаназію, були Нідерланди. Згодом її визнали Швейцарія, Фінляндія і деякі штати Америки. Також евтаназія була легалізована в Бельгії в 2002 році.
Страждання чи хвороба?
У численних дискусіях, що відбивають психологічний аспект проблеми, вагомим аргументом на користь виправдання евтаназії стає, власне, поняття страждання, яке є багатовимірним. Складно говорити про страждання загалом, даючи йому визначення, яке могло б охопити всі можливі окремі випадки. Зокрема, страждання можна визначити як стан не проходного болю, викликаної невиліковною хворобою. Стан страждання може бути реальним або уявним; фізичним або психологічним. У разі психологічного страждання, яке обумовлено, наприклад, важкою хворобою, людина може бажати смерті.
Психологічні страждання у невиліковної або тяжкохворої людини можуть бути викликані страхом смерті, усвідомленням власної слабкості і безпорадності перед лицем хвороби і смерті, втратою сенсу життя, почуттям самотності, почуттям провини, фінансовими проблемами.
Психологічний аспект
Для людини, яка відчуває важку фізичну біль, усвідомлення власної безвихідній ситуації приносить нові страждання і, в цей момент, такій особі важливо надати якісну психологічну та медичну підтримку, яка б ставила на меті відволікти людину від думки про евтаназію і, яка б допомогла зрозуміти справжній сенс страждання, смерті і, зрештою, самої людської життя. Хибне трактування страждання особою, яка переживає нестерпний біль і часто відчуває себе непотрібним, відкинутим, тягарем для своїх рідних, часто штовхає його до думки про евтаназію.
Своєрідність біоетичного і медичного аспектів досліджень проблеми евтаназії в тому, що тут тема ставлення до смерті повертається своєю особливою межею. В даному випадку для вмираючої людини швидка насильницька смерть (на відміну від більш віддаленої в часі природного), рятує його від мук, виявляється краще. І тоді евтаназія прикривається мотивом позбавлення людини від нестерпного страждання.
Лікар та евтаназія
Лікар – професія, головною метою якої є порятунок людського життя. В сучасних умовах кардинального переосмислення життєвих цінностей і моральних пріоритетів надання медичним працівникам повноважень щодо проведення евтаназії нівелює соціальне і професійне призначення лікаря щодо продовження життя людини.
Легалізація евтаназії, яка пропонується сьогодні, так чи інакше призведе до переосмислення моральних пріоритетів, гостро поставить питання про цінності життя людини. В результаті законодавчого прийняття евтаназії ми ризикуємо опинитися в ситуації, коли про повноцінність людини будуть, перш за все, судити не за її духовним, а за фізичним станом.